Кожне будівництво починається з фундаменту, тож сучасні прогресивні технології; слід починати застосовувати вже на нульовому циклі будівництва.
Незважаючи на появу та інтенсивне використання нових методів будівництва пальвих фундаментів, в переважній більшості випадків доцільніше використовувати стандартні залізобетонні палі. Їх собівартість невисока, а надійність давно випробувана. Метод забивання залізобетонних паль. який використовується віддавна давно, має ряд недоліків – потужні вібрації, сильний шум, ризик зсуву ґрунту, пошкодження комунікації, сусідніх будівель, і самої палі.
Оптимальним, як доводять розрахунки і практика, є новий метод – метод вдавлення паль в грунт.
В основі цього методу - використання статичного пресу для заглибленя палі. Палі повністю вдавлюються в землю статичною силою. Метод є багатообіцяючим, враховуючи стрімкий розвиток будівельної техніки та високі вимоги будівельників до якості, надійності та економічності фундаментів.
Запропонована нами технологія устрою пальових фундаментів методом статичного вдавлювання паль дозволяє контролювати несучу здатність ґрунту пальової основи в процесі поглиблення паль.
Заглиблення кожної з паль відбувається до позначки, що забезпечує проектне значення несучої здатності.
При цьому гарантується рівномірне осідання пальового фундаменту, що виключає деформацію його конструкцій, підвищує експлуатаційні якості будинків і споруд.
За допомогою палевдавлюючої машини й приладів контролю може виконуватися й статичне випробування несучої здатності паль. При цьому виключається необхідність застосування спеціального устаткування для статичного випробування паль.
Розробкою технології безударного занурення паль у країнах колишнього Радянського Союзу займалися НДІ. Вдавлювання паль на відкритих площадках уперше застосовувалося в нашій країні з 1957м, але широке впровадження в практику будівництва відбулося лише наприкінці 90-х. років минулого сторіччя завдяки створенню нових палевдавлюючих агрегатів. Це зробило метод вдавлювання паль конкурентоспроможним не тільки стосовно забивних, а й до буронабивних і буроін’єкційних паль. Технологію вивчали також у Європі, Японії. Кожна наступна установка для вдавлення паль ставала усе більше досконалою й ефективною, зручною у використанні.
